Кодеин Purple Drank
Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?
Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.
Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.
Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.
Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?
Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?
Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:
Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!
Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.
Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.
Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!
В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.
Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!
Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.
Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.
Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!
Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!
У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.
Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.
Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.
Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.
Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!
Йо, братишки, с вами наркоман гопикан Женя, и сегодня расскажу историю, как я закидывал закладки с кодеином и прям вмазался, а потом уволился с тупой работы.
Вернемся назад во времена, когда я еще работал в этом мудаковатом офисе. Чето с ума сойти можно было - долбежка нон-стоп, хардкорная баклаха, никакого расслабона. Жизнь превратилась в одну большую драчь, братцы.
На работе я слышал, как одни чуваки разговаривали о своих психоактивных грибах, про них курсачи в интернете писали и прочую фигню. Думаю, шо это идеальный способ заебать эту серость и собираться в нашу банду по другому. Из-за этого просрал пару зарплат, тупо вливая в своих шишек грибы.
Но эти грибы меня нормально нарушили, заставили видеть всю эту жизнь под другим углом. Я понял, что так не пойдет, и решил пойти по другому пути. Вспомнил, что знакомый один тусит с кодеином, и сказал, что мож энергичнее будет, чем эти грибы. Что наркомана гопника интересует? Конечно, вмазаться!
После рабочего дня вместо направления домой я решил заглянуть в аптеку. Там я купил парочку баночек, понимаешь, со своим любимым кодеином. Ну и фольгу, чтоб все по-криминальному. Братва, такой адреналин я не испытывал уже давно!
На следующий день, вечером, когда все уже разошлись, я замутил себе как раз подходящую атмосферу. Включил крутую музыку, поставил на столе всю эту хрень и приготовился к путешествию в мой новый мир. Влил кодеин, завернул его в фольгу и начал свою мастерскую драч.
На пике наслаждения я почувствовал, как все проблемы исчезли. Я был на расслабоне, на другом уровне. Такой кайф я еще не испытывал, чувствовал себя царем мира!
Но потом начались проблемы. Первым делом, я понял, что я совсем забыл про свою работу. А поскольку я все время тусовался на кодеине, то и работа страдала. Босс достал до такой степени, что я даже проникся его драчем и решил, что пора сказать "Пока!" в этому месту.
Далее начались финансовые проблемы. Кодеин не самый дешевый удовольствие, и я стал понимать, что мне нужны деньги. Из-за этого я решил открыть свой бизнес по продаже кодеина. Закупился своим новым товаром и стал крутить свои закладки. Но братишки, я быстро понял, что это не так легко, как кажется. Конкуренция, бандиты, блатные связи - все всплыло на поверхность. Но я решил не сдаваться и бороться за свое дело. Бросил все эти закладки, сосредоточился на своем кодеине. Дома ворочался с фольгой, вливая эту химию в свои жилы. Это был мой способ быть свободным - на своих правилах, братцы.
В итоге, братва, могу сказать, что один прокол с грибами привел меня к кодеину, который стал моим спасением от этой серой и скучной жизни. Я ушел с тупой работы, и теперь сам свой босс, сам решаю, что делать и как жить. Жизнь наркомана гопника не так проста, но это наш путь. Выбрали его и идем - пока кайфуем!
Взрывайте жизнь, наркоманы гопники!
